Про Ігоря
Анкета для радіо
Фото
Відео
ЗМІ
Стіна
Фрази Ігоря
Вшанування
Життя має бути кольоровим!

Пелих був надзвичайно цікавою, креативною, щирою людиною. У нього було безліч ідей, він був надзвичайно талановий, він без упину розповідав про свою дружину і діток, він дуже любив еплівські цяцьки, і свої автівки, він створював гарну атмосферу і настрій, він просто жив; Він частенько запізнювався, або міг забути про якусь зустріч, але на нього не можна було ображатись, бо це ж Пелих. З ним можна було проговорити три години, які минали, мов одна мить. Він був однаково щирий зі знайомими і незнайомими людьми. Він розповідав прикольні віршики і кумедно сміявся. Він слухав гарну музику, їв сало і любив Україну. Пам’ятаю, як він розповідав про сплави, і про те, що приїзд Пола Маккартні це добре, але українські фестивалі – краще. І як співав «Тихую» і «Вчительку» після свого дня народження. Він був афігенним ведучим і розмовляв українською.
zuzichka


А я не вірила, думала інтернет пліткує. Шкода. По-справжньому.
Ми всі його бачили лише ведучім. Насправді він робив суттєвий вклад у розвиток укр. мови.
Я ніколи не звертала уваги на розбіжжя культур у різних куточках України. Допоки цей телеведучій не сказав: "Тільки тернополяни по-справжньому цінують свято Св. Миколая". Тоді і зацікавилась, що то за "Миколайчика" і "Західна". Я була в шоці: Миколая, колядки, рушники, вишиванки, гаївки, крашанки, вечері! Невже все це ще є?
Ось так Пелих звертає, точніше звертав увагу на Західний край.
З тернопільського форуму


"За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна...". Ці слова Біблійної Книги мудрості приходять на думку, коли намагаємося збагнути причину швидкого відходу до вічності Ігоря Пелиха.

Сумна звістка про трагічну загибель Ігоря надійшла вранці 8 травня. Відразу пригадалось, що з дитячих років, з часу навчання в одній із шкіл міста Тернополя, Ігор жив так, ніби відчував, що недовге життя йому відміряне, і поспішав багато встигнути.

Лише той, хто має душу, переповнену добром, може ставитись до всього, що є довкола, так, як це робив Ігор. У його серці завжди була любов до ближніх, вона переростала в любов до Господа, найяскравіше проявлялась у самовідданій любові до України. Він був борцем. Здавалося, боровся навіть тоді, коли проти нього був начебто увесь світ

Кожен, хто знав Ігоря, пам’ятає у взаєминах багато речей, які важко забути, важко просто перекреслити, навіть час не може цьому завадити. На жаль, все більше спогадів і менше сподівань… Ми запам\’ятаємо його привітно усміхненим і вимогливим, доброзичливим і чемним, стрімким і уважним, неординарною особистістю, великим життєлюбом. 3апам\’ятаємо всі, хто любив, поважав, розумів його.

"Тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління - життя вічне…" (Римлян 2; 7-8)
svoboda


Із життя раптом ідуть ті, хто так любив жити... Ще досі кожен із нас не може повірити...
Його любили всі – такий найочевидніший висновок можна зробити з того, як відреагувала Україна на трагічну подію.
Ігор Пелих був одним із тих людей, котрі завжди випромінювали безмежну любов до життя. Найулюбленіша справа, напевно, – творити усім навколо добро. А ключове слово – Любов.
Ігор Пелих був ідейною людиною. Ще будучи членом Тернопільського осередку СНУМ, брав активну участь в процесах відродження та становлення Незалежної Української держави. А восени 2004 першим розбив намет на Майдані Незалежності.
Таких людей, як він, сьогодні зустрінеш нечасто. Для кожного з нас Ігор Пелих залишиться прикладом людяності, патріотизму й доброзичливості…
Повернути його ми вже не зможемо. Тож єдине, що залишається, – це наша щира молитва…
Альтернативне молодіжне видання



зворотній зв'язок з адміном