Про Ігоря
Анкета для радіо
Фото
Відео
ЗМІ
Стіна
Фрази Ігоря
Вшанування
Стіна
Цветка 15.02.2010
"Между небом и землею нет ни сантиметра расстоянья, нет ни сантиметра. Лезвие ножа не просунуть, шелковую нить не продеть. Идти - то же самое, что лететь..." Научишь нас летать? Только не сейчас, позже...
Тетяна Самайда 07.02.2010
Ігоре, янголе наш, дякую тобі, що ти був частиною нашої долі. Це для нас дуже поважно. І наше щасливе життя буде найкращою шаною тобі. Любімо ближнього свого, як це робив наш любий Друже!
Ірина Тихончик 05.02.2010
Ти був Сонечком нашого курсу, умів розрадити, рівних тобі в розказуванні анекдотів не було. Я тебе запам"ятала ще з першої спроби вступу на факультет журналістики у 1998 році там на Ак. Глушкова в студмістечку, коли ми всі абітурієнти, трясучись перед "історією" сиділи перелякані з великими квадратними очима, а ти просто розташувався на підлозі підпираючи стіну і намагався нас заспокоїти, розповідаючи анекдоти, смішні історії зі свого життя. Таку людину не можна було не запам"ятати. Як я раділа, коли побачила тебе у нашій групі. Такий Пелих був лише з нами і у нас. Влаштовував посеред лекцій "Катрусін кінозал" там на гальорці, ходили в наш "дворик" пити пивасик. А як класно ми відзначали отримання диплому бакалавра на Трухановім острові...
Тепер тебе немає з нами, але я собі кажу, що він десь поїхав...
Мабуть, мені легше так казати, тому що я не Киянка і не бачила цього усього жахіття, і продовжую вірити в те, що ти з нами, в наших серцях, ми безмежно тебе любимо, і що та страшна аварія лише жахливий сон...
Я запам"ятала тебе завжди усміхненим, великим життєлюбом, щирим, добрим, незамінним.
Ти щороку збирав нас на зустрічі по закінченню інституту, і знову всіх збереш...але, ти сам поїхав, полетів у далеку-далечінь...та знай МИ ТЕБЕ ЛЮБИМО!!!
Цветка 05.02.2010
…Не повернеш тебе, наш добрий янголе,
Ти тепер серед зірок, над хмарами.
Та вони не світять нам так лагідно,
Як колись… І мрії ті розтанули…
Бачиш, квіти ці – тобі, від нас.
Знов горять лампадки. Сумно. Холодно.
Ми вітаємо тебе сльозами в перший раз,
В перший твій – без тебе – день народження…
Andryx@ 05.02.2010
Ігорку ти був і лишаєшся найкращим.Хай земля тобі буде пухом.
Чирва 04.02.2010
С днем рождения, Пелых!
Страничка в «Одноклассниках» бесстрастно подсказывает: день рождения друга Игорь Пелых. Да, ему сегодня исполнилось бы 36 лет. А через 5 дней будет 9 месяцев, как его с нами нет…
Когда Пелых разбился, мне показалось, что жизнь закончилась. Я с маниакальным упорством читала все, что с ним связано – и берущие за душу соболезнования, и отвратительные предположения о его моральной чистоте, и проклятия в адрес водителя злосчастной машины. Я не могла спать. Я пересмотрела все кассеты с нашими институтскими «капустниками», где он всегда был номер один. Мне казалось, что чем дольше я на него, живого, смотрю, тем меньше шансов поверить в то, что его нет.
Просто удивительно, что сегодня я не буду ему звонить и, как обычно, в дурашливой манере, поздравлять с днем рождения. На одном из форумов кто-то заметил, что Игорь теперь в статусе ангела, к которому он должен бы уже и привыкнуть. Получает ли он там, на небе, поздравления с земным днем рождения и подарки? Или там другие правила? Так или иначе, я уверена: Пелых знает, что здесь, на земле, остались люди, которые помнят его, любят, и для которых 3 февраля – по-прежнему особый, праздничный день.
Татьяна 03.02.2010

Сьогодні день народження у Тебе,
Але Тобі він років не додав,
Господь забрав Тебе до себе,
Скажи, навіщо він Тебе забрав?

Ти мав би квіти ці в руках тримати,
А їх сьогодні на землі складуть,
Я все одно прийшла Тебе зі святом привітати,
Ти ж чуєш, так? Ти поруч. З нами. Тут.

Чому ми розуміємо так мало,
До того як зустрінемось з бідою,
Без Тебе, Ігорю, земля бідніша стала,
Багатші стали небеса з Тобою!

Сьогодні день народження у Тебе,
І смуток буде в мене на душі,
Господь забрав Тебе до себе,
Лишається писати ці вірші…
Руслан 03.02.2010
Ми тебе пам*ятаємо!!!
Marina 28.01.2010
На земле на одного прекрасного человека стало меньше((((((((а в раю на одного ангела стало больше!!!!!
Анюта 28.01.2010
Нет ничего больнее чем потеря самого близкого и родного человека!!Игорь был ясным солнышком для миллиона людей, и останется таковым навсегда! Ибо память о нем будет жить вечно в наших сердцах!!!!!!!Игореша, мы тебя все без исключения, Любим, Помним и Скучаем!!!!!!(((((
Залиште запис на стіні
Ім'я*:
Повідомлення*:
Код:
Сторінки: [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]


зворотній зв'язок з адміном